Новини юридичного законодавства (17.11.2022)

Нижче ви дізнаєтеся про:

• Підвищено розмір мінімальної заробітної плати в Україні
• Зміни у сфері державної реєстрації
• Спрощено порядок подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи
• Внесено зміни до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»
• Рішення Національного Банку України
• Ухвалено рішення про обов’язок акціонерних товариств та корпоративних інвестиційних фондів провести дистанційні загальні збори до 31 грудня 2022 року
• Зміни у сфері працевлаштування іноземців
• Зміни, пов’язані з оформленням та використанням іноземцями посвідок на постійне чи тимчасове проживання в Україні
• Україна приєдналася до багатосторонньої угоди про автоматичний обмін звітами у розрізі країн

Підвищено розмір мінімальної заробітної плати в Україні

З 01 жовтня 2022 року розмір мінімальної заробітної плати в Україні становить:

• у місячному розмірі – 6 700,00 гривень;
• у погодинному розмірі – 40,46 гривень. 

Зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, зростають, зокрема, розміри єдиного соціального внеску, який повинні сплачувати роботодавці за працівників, та штрафів за порушення трудового законодавства.

Зміни у сфері державної реєстрації

26 вересня 2022 року набрали чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», які передбачають можливість юридичних осіб проводити через Портал Дія в автоматичному режимі (без участі державних реєстраторів) державну реєстрацію змін до інформації про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі, рішень про припинення юридичної особи або про відміну рішень про припинення юридичної особи.

Спрощено порядок подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи

29 вересня 2022 року внесено зміни до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб. Більшість змін наберуть чинність 29 грудня 2022 року.

Окрім можливості електронного подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи, змінами передбачено:

• скасування щорічного підтвердження відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи. Замість цього – передбачена обов’язкова актуалізація відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи протягом 30 робочих днів з дня виникнення відповідних змін у їх складі;
• часткову автоматизацію перевірки поданих в електронній формі відомостей про осіб, що є кінцевими бенефіціарними власниками;
• скасування вимоги щодо виключно нотаріального засвідчення копій документів, що подаються для підтвердження особи кінцевих бенефіціарних власників;
• можливість використання засвідчених документів кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи лише впродовж 90 днів із дати їх засвідчення;
• запровадження обов'язку юридичних осіб, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб, та фізичних осіб, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб та/або здійснюють вирішальний вплив щодо їх діяльності, надавати на запити юридичних осіб інформацію, необхідну для внесення або актуалізації інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичної особи; запровадження штрафу за порушення такого обов’язку;
• збільшення максимального розміру штрафу до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за неподання або несвоєчасне подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи або про їх відсутність; встановлення штрафу до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за внесення завідомо неправдивих відомостей у документи юридичної особи, що стосуються кінцевих бенефіціарних власників;
• затвердження методології визначення юридичною особою кінцевих бенефіціарних власників;
• нові строки подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників протягом шести місяців з дня набрання чинності форми та змісту структури власності юридичної особи, методології визначення юридичною особою кінцевих бенефіціарних власників, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні;
• обов’язок юридичної особи протягом шести місяців після набрання чинності форми та змісту структури власності юридичної особи, методології визначення юридичною особою кінцевих бенефіціарних власників, повторно подати відомості про кінцевих бенефіціарних власників у разі виявлення неповноти, неточностей чи помилок у раніше поданій інформації.

Внесено зміни до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»

Встановлено, що протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та ухвалені рішення, підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа з числа учасників товариства або їх представників, якщо інше не передбачено статутом товариства. Протокол, що містить відомості про рішення про зміну керівника товариства, у разі якщо для ухвалення такого рішення достатньо голосів не більше 10 осіб, підписується учасниками (їх представниками), які голосували за таке рішення та кількості голосів яких достатньо для ухвалення рішення, якщо інше не передбачено статутом товариства. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.

Вказані зміни є частиною комплексного удосконалення механізму протидії рейдерству в Україні.

Рішення Національного Банку України

Юридичним особам дозволено переказувати кошти за кордон для утримання власних філій, представництв та інших відокремлених підрозділів

Національний банк України дозволив юридичним особам із 01 жовтня 2022 року переказувати кошти на банківські рахунки їхніх власних філій, представництв та інших відокремлених підрозділів за кордоном за умови одночасного дотримання низки умов:

• такі перекази дозволені лише для утримання власних філій, представництв та інших відокремлених підрозділів;
• щомісячний обсяг переказів не має перевищувати четвертої частини від загальної суми коштів, яку юридична особа переказала у 2021 році за кордон для утримання її власних філій, представництв та інших відокремлених підрозділів;
• перекази мають здійснюватися за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту, позики) коштів юридичної особи в іноземній валюті;
• такі перекази мають здійснюватися через один банк (за вибором юридичної особи).

Дозволено переказ коштів нерезидентам за договором комісії, агентським договором або договором доручення

Національний банк України дозволив переказ коштів нерезидентам відповідно до договору комісії, агентського договору або договору доручення внаслідок продажу з 24 лютого 2022 року послуг або робіт, що входять до переліку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року № 153 «Про окремі питання щодо забезпечення здійснення імпорту».

Запроваджено зміни в частині валютного нагляду при увезенні гуманітарної допомоги в Україну

З 01 жовтня 2022 року Національний банк України запроваджує додаткові підстави для завершення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться в Україну як гуманітарна допомога.

Національний банк України визначив перелік документів, що дають змогу банкам завершити валютний нагляд за такими імпортними операціями. Серед них, зокрема: декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, а також документи, що підтверджують передавання або одержання ввезеної гуманітарної допомоги її отримувачем.

Збережено облікову ставку на рівні 25% річних

20 жовтня 2022 року Правлінням Національного банку України ухвалено рішення залишити облікову ставку на рівні 25% річних.

Наступне засідання Правління Національного банку України з цього питання планується 08 грудня 2022 року.

Здійснено пом'якшення валютних обмежень діяльності українських експортерів

Національним банком України створено умови для участі українських експортерів у тендерах щодо поставки товарів нерезидентам. Так, із 05 листопада 2022 року українські банки отримали можливість надавати тендерні гарантії на ці операції.

Вказані зміни спрямовані на поліпшення умов ведення бізнесу, оскільки тендерні гарантії застосовуються для виходу на нові ринки та пошуку нових експортних можливостей.

Здійснено пом'якшення валютних обмежень щодо використання іноземної валюти благодійними фондами

З 06 вересня 2022 року для здійснення розрахунків у іноземній валюті юридичні особи повинні спочатку використовувати наявну в них іноземну валюту, а далі, за необхідності, купувати її на валютному ринку України.

Водночас Національним банком України зроблено виняток для благодійних фондів. Банки не враховуватимуть наявні залишки коштів у іноземній валюті на рахунках благодійних фондів та не вимагатимуть продажу та/або використання наявної валюти під час задоволення заявок на купівлю іноземної валюти для оплати імпортних контрактів.

Ухвалено рішення про обов’язок акціонерних товариств та корпоративних інвестиційних фондів провести дистанційні загальні збори до 31 грудня 2022 року

19 вересня 2022 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку ухвалила рішення № 1183, яким зокрема встановила, що:

• у період дії воєнного стану на території України загальні збори акціонерних товариств або корпоративних інвестиційних фондів можуть бути проведенні виключно у дистанційній формі;
• акціонерні товариства або корпоративні інвестиційні фонди, які знаходяться на підконтрольній Україні території, мають провести річні загальні збори до 31 грудня 2022 року включно;
• акціонерні товариства або корпоративні інвестиційні фонди, які знаходяться на тимчасово окупованій російською федерацією території, зобов’язані будуть провести річні загальні збори протягом 90 днів після припинення чи скасування воєнного стану.

Зміни у сфері працевлаштування іноземців

Верховна Рада України ухвалила зміни до Закону України «Про занятість населення» в частині працевлаштування іноземців, якими:

• запроваджено додаткове погодження органами безпеки України отримання чи продовження дії дозволів на працевлаштування громадянами російської федерації та Республіки Білорусь;
• закріплено можливість подачі документів для отримання або продовження дії дозволів на працевлаштування іноземців в електронній формі (через електронний кабінет роботодавця на офіційних вебсайтах центрів зайнятості або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг);
• скасовано вимоги  щодо забезпечення іноземцям окремих рівнів мінімальних заробітних плат;
• збільшено максимальні строки, на які може бути отримано чи продовжено дію дозволів на працевлаштування іноземців;
• підвищено вартість отримання або продовження дії дозволів на працевлаштування іноземців.

Крім цього, надано можливість іноземцям, які навчаються у навчальних закладах України, працювати, для чого передбачено можливість для роботодавця безоплатного отримання дозволу на працевлаштування для такої категорії працівників.

Зміни, пов’язані з оформленням та використанням іноземцями посвідок на постійне чи тимчасове проживання в Україні

Окрім підвищення розмірів державних зборів за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених) та обмін посвідок на постійне чи тимчасове проживання іноземців в Україні, відповідними змінами також врегульовано питання використання іноземцями посвідок на постійне чи тимчасове проживання в Україні у період воєнного стану та після його припинення чи скасування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2022 року № 1202 «Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану» установлено, що посвідки на постійне чи тимчасове проживання, крім тих, які оформлені громадянам російської федерації, строк дії яких закінчився або які підлягають обміну відповідно до законодавства після 24 лютого 2022 року, підтверджують законні підстави для постійного чи тимчасового проживання в Україні та право на в’їзд в Україну на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення чи скасування.

Україна приєдналася до багатосторонньої угоди про автоматичний обмін звітами у розрізі країн

03 листопада 2022 року Державна податкова служба України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн  (Country-by-Country Reporting, CbC). Запровадження та обмін звітами у розрізі країн передбачені положеннями Кроку 13, що є складовою частиною Мінімального стандарту Плану дій BEPS, який Україна зобов’язалася імплементувати.

Раніше зазначалося, що звітування у розрізі країн міжнародної групи компаній вперше застосовується щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено Багатосторонню угоду CbC. Наразі очікуються роз’яснення контролюючих органів щодо того, який період слід вважати першим звітним періодом щодо звітів у розрізі країн (2021 чи 2022 рік), оскільки в Податковому кодексі України формулювання не є достатньо чітким.

За інформацією на сайті Кабінету Міністрів України, Міністерство фінансів України і Державна податкова служба наразі здійснюють послідовні заходи щодо забезпечення технічної спроможності для обміну такими звітами.

Після того, як звітування у розрізі країн міжнародної групи компаній розпочнеться в Україні, українські платники податків, які входять до міжнародних груп компаній, чий сукупний консолідований дохід за рік, який передує звітному року, перевищує  750 мільйонів євро, будуть зобов’язані подавати CbC звіти в Україні у наступних випадках (пп. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України):

• якщо платник податків є материнською компанією міжнародної групи компаній; або
• якщо материнська компанія міжнародної групи компаній уповноважує платника податків - резидента України на подання звіту у розрізі країн до контролюючого органу; або
• якщо в країні місцезнаходження материнської компанії міжнародної групи компаній подання звіту не вимагається, і при цьому материнська компанія такої групи не уповноважує іншого учасника міжнародної групи на подання звіту в іншій іноземній юрисдикції, де передбачене його подання; або
• якщо материнська компанія або інший учасник групи, уповноважений материнською компанією на подання звіту знаходиться в «неспівпрацюючій» країні, тобто країні, з якою підписаний міжнародний договір, який передбачає можливість здійснення обміну податковою інформацією, але не набув чинності порядок обміну звітами у розрізі країн або наявні факти систематичного невиконання такого порядку (повний перелік таких країн має бути затверджений та оприлюднений центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж за 60 календарних днів до граничного строку подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний рік).

Нагадаємо, що за неподання платником податків звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній тягне за собою накладення штрафу в еквіваленті 1 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року (прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2022 року складає 2 481,00 гривень).