Зміни законодавства щодо кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб та їх структур власності

Упроваджено Методологію визначення КБВ

03.10.2023 набрала чинності Методологія визначення юридичною особою КБВ, основною метою якої є встановлення в Україні єдиного підходу до визначення юридичними особами своїх КБВ.

Ключові аспекти:

• пояснено послідовність дій із визначення КБВ, що включає низку етапів, зокрема дослідження ознак, характеру та міри прямого і непрямого вирішального впливу певних осіб на діяльність юридичної особи, узагальнення, аналіз, систематизація та документування такої інформації;
• узагальнено методи та підходи до дослідження інформації про здійснення вирішального впливу. За загальним правилом вони визначаються у кожному випадку окремо, з урахуванням характеру та масштабів діяльності юридичної особи, без стандартного процесу;
• наведено приклади джерел, у яких може міститися інформація про здійснення вирішального впливу;
• надано перелік ознак, які свідчать про наявність непрямого вирішального впливу, а також ознак, які дозволяють виключити вирішальний вплив;
• описано підходи до моніторингу та оновлення інформації про КБВ. Передбачено можливість юридичної особи самостійно розробити такі підходи, наприклад, у внутрішніх документах;
• висвітлено особливості визначення КБВ неприбуткових організацій, корпоративних інвестиційних фондів та юридичних осіб із пайовими інвестиційними фондами у структурі, партнерств та юридичних осіб із партнерствами у структурі, повних та командитних товариств.

Джерело: Методологія визначення юридичною особою КБВ, затверджена постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 19.09.2023 № 1011. 
   

Уточнено процедуру перевірки інформації про КБВ юридичних осіб та їх структури власності

Із 06.11.2023 запрацював Порядок перевірки інформації, наданої юридичною особою у поясненні та документах для підтвердження інформації про її КБВ або структуру власності.

Ключові аспекти:

• визначено, що у випадку виявлення в Єдиному державному реєстрі розбіжностей або помилок в інформації про КБВ юридичної особи або в її структурі власності, про це повідомляється Міністерство юстиції України, яке доручає державному реєстратору внести відмітку про можливу недостовірність такої інформації до Єдиного державного реєстру та провести перевірку;
• закріплено обов’язок юридичної особи надавати пояснення на вимогу державного реєстратора, документи для підтвердження тих чи інших фактів, дозволяти доступ до своїх приміщень;
• передбачено, що за результатами перевірки Міністерство юстиції України може внести зміни до інформації про КБВ юридичної особи або її структуру власності (за необхідності) та видалити додану до Єдиного державного реєстру відмітку про недостовірність. За ігнорування вимог державного реєстратора або подання неактуальної інформації про її КБВ або структуру власності, можуть застосовуватися штрафні санкції.

Крім того, звертаємо увагу, що 01.12.2023 набере чинності порядок, який закріпить обов’язки суб’єктів первинного фінансового моніторингу (банків, аудиторів, бухгалтерів тощо) під час надання ними послуг, повідомляти Міністерство юстиції України про виявлені розбіжності або помилки у відомостях про КБВ юридичної особи або її структуру власності з  відомостями,  що вказані в Єдиному державному реєстрі.

Джерело: Порядок перевірки інформації, наданої юридичною особою у поясненні та документах для підтвердження інформації про її КБВ або структуру власності, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 14.09.2023 № 3265/5, Порядок повідомлення Міністерства юстиції України про виявлення розбіжностей між отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.07.2023 № 2542/5. 
    

Почала діяти процедура притягнення до відповідальності за порушення законодавства про розкриття КБВ

Із 07.11.2023 діє порядок притягнення до відповідальності юридичних осіб, їх засновників (учасників) за порушення законодавства про розкриття КБВ.  

Ключові аспекти:

• передбачено, що притягнення до відповідальності здійснюється Міністерством юстиції України у формі письмового або усного провадження, яке може тривати до двох місяців;
• закріплено, що у межах такого провадження юридичні особи та їх засновники (учасники) мають право подавати клопотання та докази, користуватися правовою допомогою та реалізовувати інші права з метою захисту своїх інтересів;
• визначено, що результатом провадження є рішення (постанова) Міністерства юстиції України, що може бути оскаржене в судовому порядку.

Нагадуємо, що неподання або несвоєчасне подання інформації про КБВ або про його відсутність може мати наслідком штрафи як для юридичних осіб, їх засновників чи учасників (в розмірі до 340 000 грн), так і для керівників юридичних осіб (в розмірі до 51 000 грн). Сплата таких штрафів не звільняє від обов’язку подання достовірної інформації про КБВ або про його відсутність.

Джерело: Порядок притягнення до відповідальності юридичних осіб, їх засновників (учасників) за порушення законодавства про розкриття КБВ, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 13.09.2023 № 3258/5.