Новини юридичного законодавства (27.06.23)

Команда Mazars зібрала для вас список останніх юридичних новин України.

Нижче ви дізнаєтеся про наступні новини:

 

Доповнено процедуру бронювання військовозобов’язаних працівників на період мобілізації та на воєнний час

Своєю постановою від 28 квітня 2023 року № 400 Кабінет Міністрів України визначив чіткі терміни подання та розгляду органами державної влади, іншими державними органами документів щодо бронювання військовозобов’язаних працівників на період мобілізації та на воєнний час. Відповідно, з 02 травня 2023 року (день набрання чинності постановою):

  • подання органами державної влади, іншими державними органами списків військовозобов'язаних працівників, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час до Генерального штабу Збройних Сил (Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки), – повинно здійснюватися у строк не більше ніж п'ять робочих днів; 
  • погодження списків і подання Генеральним штабом Збройних Сил (Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки) до Міністерства економіки України – повинно здійснюватися у строк не більше ніж десять робочих днів;
  • ухвалення Міністерством економіки України рішення про бронювання військовозобов'язаних – повинно здійснюватися у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня погодження;
  • зарахування військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік органом військкомату – повинно здійснюватися у строк не більше ніж п'ять робочих днів.

За словами представників Міністерства економіки України, завдяки таким змінам процедура від моменту отримання державними органами списків на бронювання до зарахування заброньованих працівників на спеціальний військовий облік займатиме не більше 25 робочих днів.

Більш детально положення законодавства України про бронювання компаніями військовозобов’язаних працівників аналізувалися командою Мазар в попередніх новинах юридичного законодавства.

 

Оприлюднено критерії для визначення компаній, які мають важливе значення для економіки в сфері цифровізації

Міністерство цифрової трансформації України наказом від 23 березня 2023 року № 30 затвердило критерії для визначення компаній, які мають важливе значення для економіки в сфері цифровізації.

Згідно із цим наказом, компанія може вважатися такою, що має важливе значення для економіки в сфері цифровізації, якщо вона відповідає одному або більше критеріям, що перелічені нижче:

  • забезпечує функціонування та розвиток інфраструктури широкосмугового доступу до мережі Інтернет та електронних комунікацій;
  • забезпечує надання електронних довірчих послуг, тобто є кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, яким сформовано не менше ніж 1 тисяча кваліфікованих сертифікатів електронних підписів за попередній рік;
  • провадить діяльність у сфері ІТ, тобто:
    • здійснює один або кілька видів ІТ-діяльності (наприклад, комп'ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, видання комп'ютерних ігор, а також іншого програмного забезпечення, освітня діяльність у сфері ІТ, оброблення даних і пов'язана із цим діяльність тощо);
    • має розмір середньої заробітної плати працівників за останній календарний квартал не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на перше число відповідного календарного місяця;
    • має середньооблікову кількість працівників за останній календарний квартал не менше дев’яти осіб;
  • забезпечує функціонування публічних електронних реєстрів, баз даних, національних електронних інформаційних ресурсів, інформаційних (автоматизованих) систем, інформаційно-комунікаційних систем;
  • забезпечує розвиток сфери ІТ, тобто надає безповоротну фінансову допомогу (у розмірі, що становить не менше 30 мільйонів гривень за попередній та/або поточний рік) суб’єктам приватного сектору, які провадять інноваційну діяльність, реалізують інноваційні проєкти, здійснюють діяльність зі створення технологій, діяльність, яка належить до креативних індустрій, наукову діяльність, науково-технічну діяльність;
  • забезпечують інформаційну протидію росії засобами інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних систем, а також в мережі Інтернет.

Визнання компанії такою, що має важливе значення для галузі національної економіки в сфері цифровізації, може дозволити бронювання військовозобов’язаних працівників такої компанії на період мобілізації та на воєнний час.

Крім того, іншими профільними міністерствами та державними органами (Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, Національним банком України, Міністерством фінансів України) встановлено критерії для визначення компаній, які мають важливе значення для економіки в сферах лісового та мисливського господарства, транспорту, поштового зв'язку, будівництва та енергоефективності, а також на фінансових ринках та серед компаній, що надають послуги із бухгалтерського обліку та аудиту.

Більш детально про критерії для визначення компаній, які мають важливе значення для економіки чи місцевих потреб, встановлені іншими профільними міністерствами та державними органами, зазначалося командою Мазар у попередніх новинах юридичного та податкового законодавства.

 

Ухвалено низку змін в сферах нотаріату та державної реєстрації

Серед найважливіших можна відзначити наступні зміни:

  • до кола об'єктів, щодо яких може проводитися нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження, поділу (виділу), додано об'єкти незавершеного будівництва або майбутні об'єкти нерухомості;
  • скасовано заборону на нотаріальне посвідчення договорів відчуження нерухомого майна до закінчення 1 місяця з дня державної реєстрації права власності відчужувача такого майна, що було набуте під час дії воєнного стану;
  • скасовано вимогу про необхідність надання нотаріусу заяви від довірителя фізичної особи - відчужувача (іпотекодавця, довірчого засновника), що підтверджує справжність довіреності, з дня видачі якої минуло понад 1 місяць (2 місяців, якщо вона посвідчувалася консульською установою чи дипломатичним представництвом або видавалась відповідно до законодавства іноземної держави), під час нотаріального посвідчення договорів відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, іпотеки, про задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно, нотаріального засвідчення підписів на акті приймання-передання частки (частини частки) у (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи.

 

Українські електронні підписи та печатки можуть повноцінно використовуватися для засвідчення цифрових документів на території Європейського Союзу та у взаємовідносинах із резидентами Європейського Союзу

Це стало можливим завдяки внесенню Європейською Комісією України до Third Countries AdES List Of The Lists (TC AdES LOTL) – переліку держав, які не є членами Європейського Союзу, однак електронні підписи та печатки яких можуть бути перевірені в Європейському Союзі. Конкретний список українських надавачів електронних довірчих послуг, електронні підписи та печатки яких можуть використовуватися на території Європейського Союзу та у взаємовідносинах із резидентами Європейського Союзу, оприлюднено Європейською Комісією на її офіційному вебсайті.

 

Прийнято Закон України стосовно засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні

27 квітня 2023 року опубліковано прийнятий Верховною Радою України Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», більшість положень якого набудуть чинності 27 липня 2023 року.

Відповідно до його положень російська імперська політика, тобто політика росії (в широкому значенні слова «росія», яке включає і російську федерацію, і російське царство, і російську імперію, і союз радянських соціалістичних республік тощо), яка здійснюється нею упродовж тривалого історичного періоду з метою підкорення, експлуатації та асиміляції Українського народу, визнається злочинною та засуджується. У зв’язку з цим забороняється будь-яка пропаганда російської імперської політики, зокрема використання на території України майже у будь-який спосіб символіки, пов’язаної з росією та російською імперською політикою, назв подій чи будь-яких інших назв, пов’язаних із російською імперською політикою, імен або псевдонімів осіб, що відповідальні за реалізацію, підтримку чи виправдання такої політики.

Юридичні особи, у разі недодержання вимог зазначеного Закону України, зобов’язані будуть протягом 1 місяця з дня повного набрання ним чинності (тобто до 27 серпня 2023 року) привести свої установчі документи, найменування та/або символіку у відповідність його положенням, тобто прибрати з них будь-які назви, пов’язані з росією, російською імперською політикою та особами, що відповідальні за її реалізацію, підтримку чи виправдання. Власники знаків для товарів і послуг, які містять символіку російської імперської політики, протягом 3 місяців з дня набрання чинності усіма положеннями зазначеного Закону України (до 27 жовтня 2023 року) зобов’язані будуть аналогічно привести такі знаки для товарів і послуг у відповідність його положенням.

У разі недодержання юридичними особами положень зазначеного Закону України, їхня діяльність підлягатиме забороні.

 

Затверджено порядок та правила обліку часток товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю в обліковій системі часток Центрального депозитарію цінних паперів

Зазначені порядок та правила затверджені рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 17 травня 2023 року № 525. Повною мірою вони мають запрацювати з 01 січня 2024 року. Тоді очікується й повноцінний запуск механізму обліку часток товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю («товариства») в обліковій системі часток Центрального депозитарію цінних паперів.

Нагадуємо, що можливість обліку товариствами часток в обліковій системі Центрального депозитарію цінних паперів передбачена змінами до корпоративного законодавства України, уведеними новим Законом України «Про акціонерні товариства».  

Серед переваг такого обліку – не тільки зміцнення гарантій захисту часток товариств та підвищення прозорості їх обігу, а й відкриття для товариств нових можливостей, як-от здійснення через облікову систему Центрального депозитарію цінних паперів реалізації окремих прав учасників товариств, виплати їм дивідендів та направлення повідомлень, проведення загальних зборів із застосуванням засобів електронних комунікацій, а також відкриття в Центральному депозитарії цінних паперів рахунку умовного зберігання (ескроу) часток товариств.

Облік часток товариств може обиратися загальними зборами добровільно та у будь-який момент як альтернативна опція поруч зі звичним відображенням розміру часток учасників товариств у Державному реєстрі.

 

Національним Банком України ухвалено низку рішень

Зокрема:

  • збережено облікову ставку на рівні 25% річних. Наступне засідання Правління Національного банку України з питань розміру облікової ставки планується 27 липня 2023 року;
  • пом'якшено валютні обмеження з метою запуску електронного резидентства України (е-резидентство). Так, Національний банк України надав можливість е-резидентам (після сплати податків) переказувати на їх власні рахунки за межами України кошти в іноземній валюті, отримані ними на рахунки в українських банках із-за кордону від нерезидентів (за надані послуги чи роботи).
    Більш детально положення законодавства України, що запроваджують електронне резидентство України (е-резидентство), аналізувалися командою Мазар в попередніх новинах юридичного та податкового законодавства;
  • іноземним інвесторам дозволено здійснювати переказ коштів з України, отриманих від сплати відсотків за облігаціями внутрішньої державної позики України після 01 квітня 2023 року, однак із дотриманням вимоги щодо безперервного строку володіння такими облігаціями внутрішньої державної позики України не менше останніх 90 календарних днів до моменту отримання відсотків;
  • резидентам України дозволено здійснювати переказ коштів за кордон для виконання боргових зобов’язань за зовнішніми кредитами та позиками, якщо вони забезпечені гарантіями чи поруками міжнародних фінансових організацій або надані за участю іноземного експортно-кредитного агентства чи іноземної держави через уповноважену нею установу або через іноземну юридичну особу, серед акціонерів яких є іноземна держава чи іноземний державний банк.
    Переказ коштів у такому випадку дозволяється здійснювати не раніше строків (найбільш віддалених дат), що визначені умовами договорів кредиту або позики для своєчасного виконання відповідних боргових зобов’язань;
  • резидентам України дозволено здійснювати переказ коштів за кордон для виконання боргових зобов’язань за зовнішніми кредитами та позиками, кошти за якими надходитимуть на рахунки в українських банках таких резидентів України як позичальників з-за кордону після 20 червня 2023 року.
    При цьому необхідним є дотримання низки умов:
    • переказ коштів за кордон для виплати процентів за зовнішніми кредитами та позиками має здійснюватися з дотриманням максимальної процентної ставки у розмірі 12% річних;
    • переказ коштів за кордон для виконання боргових зобов’язань за зовнішніми кредитами та позиками, які отримуються на строк не більше трьох років, має здійснюватися резидентом України як позичальником лише власним коштом в іноземній валюті;
    • якщо строки отримання зовнішніх кредитів чи позик довший за три роки, то переказ коштів за кордон для виконання боргових зобов’язань за такими зовнішніми кредитами та позиками упродовж перших трьох років також має здійснюватися резидентом України як позичальником лише власним коштом в іноземній валюті. Водночас резидент України як позичальник може купувати іноземну валюту для виплати процентів, комісій, зборів та штрафів, а починаючи з четвертого року – і для повернення зовнішніх кредитів чи позик;
    • переказ коштів за кордон для дострокового повернення коштів за зовнішніми кредитами та позиками не дозволяється.

 

Оприлюднено перелік держав, громадяни або резиденти яких мають змогу набувати в Україні статус електронного резидента (е-резидента)

Міністерство цифрової трансформації України розмістило на своєму вебсайті перелік держав, громадянам або резидентам яких дозволено набувати в України статус електронних резидентів (е-резидентів). До переліку увійшли такі держави як Індія, Пакистан, Словенія та Таїланд.

Більш детально положення законодавства України, що запроваджують електронне резидентство України (е-резидентство), аналізувалися командою Мазар в попередніх новинах юридичного та податкового законодавства.

 

Продовжено строки воєнного стану та проведення загальної мобілізації

19 та 20 травня 2023 року набули чинності закони України, якими Верховною Радою України затверджено Укази Президента України про продовження строків дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації в Україні на 90 діб, а саме до 18 серпня 2023 року.

 

Кабінет Міністрів України продовжив карантин через COVID-19 до 30 червня 2023 року

25 квітня 2023 року Кабінетом Міністрів України продовжено до 30 червня 2023 року дію карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України COVID-19.

 

Відновлено доступ до низки реєстрів Державної податкової служби України

Державна податкова служба України відновила можливість отримувати інформацію з Реєстру неприбуткових установ та організацій, Реєстру платників єдиного податку, Реєстру страхувальників та Реєстру платників податку на додану вартість.

Водночас на період воєнного стану доступ до зазначених реєстрів здійснюватиметься виключно за умови ідентифікації запитувача із використанням електронного підпису.

 

Україною запроваджено секторальні санкції проти Ірану на 50 років

29 травня 2023 року постановою Верховної Ради України затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування секторальних санкцій до Ірану.

Відповідно до Закону України «Про санкції» такі санкції є обов’язковими для дотримання відразу з моменту прийняття Верховною Радою України такої постанови.

Зазначені секторальні санкції передбачають низку обмежень та заборон, зокрема щодо торговельних операцій між Україною та Іраном з товарами та послугами військового призначення і подвійного використання, їх транзиту резидентами Ірану через територію України, виведення капіталів резидентами Ірану за межі України, передання резидентам Ірану технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності.

 

Зменшено призивний вік громадян України чоловічої статі

Верховною Радою України ухвалено зміни до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», які передбачають, що громадяни України чоловічої статі підлягатимуть взяттю на військовий облік військовозобов’язаних після досягнення ними 25-річного віку (а не 27-річного віку, як це було раніше), якщо вони не були взяті на такий облік раніше.

Взяття на військовий облік військовозобов’язаних означає, що такий громадянин України чоловічої статі може бути мобілізований за відсутності підстав для звільнення від мобілізації, зокрема унаслідок бронювання компанією, що є його роботодавцем.

Більш детально положення законодавства України про бронювання компаніями військовозобов’язаних аналізувалися командою Мазар в попередніх новинах юридичного законодавства.

 

Затверджено порядок проведення аудиту техногенної та пожежної безпеки юридичних осіб за їх заявами

Аудит пожежної та техногенної безпеки («аудит») передбачений Кодексом цивільного захисту України і може проводитися за заявою компанії із метою виявлення, запобігання та усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а також уникнення санкцій унаслідок виявлення контролюючими органами таких порушення у майбутньому.

Згідно з затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 травня 2023 року № 436 порядком аудит проводиться організаціями незалежно від форми власності, які внесено до відповідного реєстру (наразі реєстр у процесі створення) та які мають акредитацію Національного агентства з акредитації України.

Аудит проводиться відповідно до цивільно-правового договору між юридичною особою та організацією, уповноваженою на його проведення, та полягає в аналізі документації компанії, опитування її співробітників, обстеження (огляду), в тому числі із застосуванням засобів вимірювальної техніки та обладнання, та здійснення інших дій, необхідних для повноцінного вивчення пожежної та техногенної безпеки в компанії.

Проведення аудиту є актуальним для компаній, які планують здійснювати страхування своєї цивільної відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна ними третім особам внаслідок надзвичайних ситуацій, небезпечних подій, у тому числі пожеж та аварій на території та/або об’єктах нерухомості з метою звільнення на певний період від перевірок у сфері пожежної та техногенної безпеки.

 

Підпишіться на розсилку новин Mazars, щоб першими дізнаватися найважливіші новини законодавства, які коментують наші експерти.

Підписатися